слушний — [слу/шнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
слушний — 1) (потрібний за даних обставин), придатний, підхожий; сприятливий, відповідний, зручний, вигідний 2) (який відповідає істині), правильний, справедливий; обґрунтований (який має достатні підстави) … Словник синонімів української мови
слушний — прикметник … Орфографічний словник української мови
слушний — на, не, Вр. Правильний, вірний … Словник лемківскої говірки
влучати — (улуча/ти), а/ю, а/єш, недок., влу/чити (улу/чити), чу, чиш, док. 1) у кого – що.Кидаючи, спрямовуючи що небудь у ціль, досягати її; попадати. || розм. Бити когось чим небудь; ударяти. 2) тільки док., перен. Вибрати найбільш слушний момент для… … Український тлумачний словник
ладний — I а, е, розм. 1) Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2) Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3) Діловитий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
перехоплювати — юю, юєш, недок., перехопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. перехо/плять; док. 1) перех.Зупинити кого , що небудь під час руху. || Затримувати те, що тече. || Наздоганяти у дорозі з метою затримання. || Зустрічати, йдучи напереріз (під час полювання або… … Український тлумачний словник
пора — I п ора див. пори. II пор а и/, ж. 1) перев. чого або яка.Час, період. || у сполуч. із займ. та, ця і т. ін. та прийм. на, у, з, до і т. ін. Певний момент, зв язаний з якою небудь подією; короткий відрізок часу, коли виконується або відбувається… … Український тлумачний словник
посутній — я, є. Який має істотне значення, становить суть або стосується суті чого небудь; суттєвий. || Діловий, слушний (про думку, зауваження і т. ін.) … Український тлумачний словник
придатний — а, е, на що, для чого, до чого і без додатка. Здатний робити, виконувати що небудь. || Якого можна використовувати, вживати; який відповідає певним нормам. || Відповідний для чогось; слушний … Український тлумачний словник
